ВИХОВНИЙ ЗАХІД
ТЕМА: «Герою України присвячується!»
Ведуча:
Україна! Золота, чарівна сторона! Земля рястом уквітчана, житом закосичена! Від скіфів, від часів Київської Русі і Запорізької Січі бере витоки наш родовід. Наш народ віками протистояв ворогам, віками прагнув до свободи і незалежності, гартував свою силу і волю, щоб боронити свою рідну землю…
Ведуча:
Моя Україна, квітуча державо!
Не рік і не два ти до волі ішла,
гнобили тебе і поляки, і хани,
а ти все стояла ти вижить змогла.
Тебе війни палили, топтали солдати,
голодом знищить хотіли тебе,
а ти все сміялась в обличчя всім катам,
і прагнула знов відродити себе.
Зуміла ! Хвала всім братам – українцям,
тебе у біді не лишили вони,
І келих свободи налитий по вінця,
за незалежність твою підняли.
Тож хай будуть завжди жовтії ниви,
синьою буде неба блакить.
Ми - українці , і цим ми щасливі,
І в кожного пісня у серці бринить.
За нами майбутнє твоє Україно,
Тебе ми образити вже не дамо,
Ти наша країна навіки – єдина.
Ми ж сили й звитяги тобі додамо.
(Пісня «Моя Україна» сл. Л. Кокіної, муз. Л.Груби вик. Єлічева І.В.)
Ведуча:
Країна жила своїм життям. Люди працювали, училися, закохувались, ростили своїх дітей. Та біда прийшла несподівано, прийшла звідки її найменше ждали.
Вірш «Звернення до росіян» Галини Куц
Старий забутий Рівнянський цвинтар…
там знову могили стоять в свіжих квітах
хто мимо проходить - зайдіть , поклоніться
та свічку поставте, та помоліться…
Могили, могили по всій Україні.
Дай, Господи, нам і терпіння, і сили,
щоб це пережити , щоб це не забути!
Та спокій і мир в Україну вернути.
Народе російський, ти був нам за брата,
Прокинься, отямся і скинь того ката,
що вас посилає людей убивати!
Україна, Молдова, і Кавказ…
Скільки крові вже пролито із – за вас
Тож невже землі вам мало
до Уралу й за Уралом?
Ну і як тепер нам бути
пробачити і забути?
Про скалічених і вбитих
І в катівнях десь закритих.
Про дітей осиротілих ,
тата й маму посивілих.
Через тих донецьких зраду
ми самі дали б там раду
Обійшлося б там без крові,
коли б ви були не в змові.
Не пробачать внуки й діти
замордованих і вбитих!
Ведуча: Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові і чорної зради. Зараз іде безглузда війна, в якій на захист України стали її найкращі сини. Багато з них ніколи не повернуться додому, не обіймуть своїх рідних, бо поклали своє життя на вівтар боротьби за свободу України. У неоголошеній російсько – українській війні на Донбасі віддали своє життя славні сини Кіровоградщини. Прикладом мужності та героїзму є подвиг підполковника Юрія Вікторовича Коваленка – безстрашного та мужнього воїна, патріота .
Фільм про Ю. Коваленка
Ведуча. Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни
Віддають найцінніше – життя,
України найкращі сини!
Ведуча: Ціною власного життя воїни АТО захищають мир та спокій для України. Вони дають надію на мирне майбуття у вільній державі для своїх донечок і синів, матерів та дружин, друзів та побратимів. Підступний ворог нівечить нашу землю та винищує найцінніший скарб нашої держави – молодих, сильних, вірних , відданих Україні патріотів. Гірка їх втрата болем озивається в серці кожного кіровоградця.
Ведуча:
Зустріли день хвилиною мовчання,
І руки обпекла запалена свіча.
І молиться у довгому чекання
Засмучене, заплакане дівча.
Втомились дзвони битись на поминки,
Своїх синів не в силах хоронить.
А наша влада переписує сторінки.
Їм за Вкраїну серце не болить.
Їм не болить обпалена земля
Пусті і зубожілі хати.
В них чорним мороком обкутана душа,
Вони не чують черги автоматів.
А що ж до тих, кого не повернути,
всих тих, кого вже не піднять?
Кого ніколи нам не позабути.
Ми їх завжди повинні пам’ятать!
Схилімо голови в скорботному мовчанні,
Хай в кожнім серці голосом німим
Озветься дзвін безмірної печалі:
«Це потрібно не мертвим – це потрібно живим»
Хвилина мовчання. Метроном.
Пісня реквієм. Відеоролік.
Ведуча: Україно, ми безмежно віримо у твоє мирне майбутнє. Просимо у Господа благословення, щоб не продавати свою совість ні дешево, ні дорого, захисту від ворогів видимих і невидимих, щоб скоріше закінчилася ця страшна нікому не потрібна війна.
Ведуча: Бійці АТО, ріднесенькі, держіться!
За вами Україна вся стоїть.
Додому лиш живими поверніться.
І рідним подаруйте щастя мить.
Хай мама пригорне до серця сина.
Дружина хай коханого діжде.
Хай засміється радісно дитина.
І Божа благодать на нас зійде
Немає коментарів:
Дописати коментар